|
|
Сторінка медсестри
Старші медсестри: Стецик Гладка Галина Богданівна Стефа Степанівна
Рекомендації для батьків
Тема. РАЦІОНАЛЬНЕ ХАРЧУВАННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ
Харчування дітей має бути диференційованим за величиною разового і добового об’єму їжі залежно від віку. Обсяг їжі залежить від апетиту. Якщо у дитини хороший апетит, то зловживати цим не варто, не можна привчати її до надмірного харчування. Якщо апетит знижений, і дитина не завжди з’їдає пропоновану їй їжу в достатній кількості, їй можна тимчасово організувати п’ятий прийом їжі як додаткову вечерю о 21:00 або ранній сніданок, якщо дитина прокидається дуже рано. Загальний об’єм їжі на цілий день складає в середньому: для дітей 3-5 років (1500-1700 мл), 7 років (1800—2000 мл). Обсяг кожної порції легко розрахувати. У середньому на обідню порцію припадає 1/3 від добового обсягу їжі. Щоб підрахувати обсяг інших прийомів їжі, потрібно від загального обсягу відняти обсяг обідньою порції та поділити на 3.
Калорійність харчування
Зріст, розвиток, рух, обмін речовин та інші життєво важливі процеси вимагають постійного притоку енергії, що утворюється в організмі безперервно в результаті біологічного окислення харчових речовин. Одиницями її вимірювання є кілокалорії (ккал) або кілоджоулі (кДж). Потреба дитячого організму в енергії становить у віці 3-7 років 1500-2000 ккал. Добова калорійність харчування дітей має відповідати цим цифрам і правильно розподілятися між окремими прийомами їжі. Для дітей у віці 3 років і старше доцільним є такий розподіл: на сніданок — 25% добової калорійності; на обід — 35–40% ; полуденок — 10–15%; вечеря — 25%. Необхідно стежити за тим, щоб страви, багаті на білки (м’ясо, риба, яйця), діти отримували в першу половину дня, тобто на сніданок і обід, а на вечерю вживали круп’яні, овочеві, сирні та молочні продукти. Страви з м’яса і риби багаті на білки, жири, тому вони можуть порушувати нервову систему і сон дитини.
Продукти харчування
Раціональне повноцінне харчування дошкільнят забезпечується, як і у дорослої людини, широким асортиментом продуктів тваринного і рослинного походження. Винятком є жирні сорти м’яса і птахів (гуси, качки), а так само гострі приправи (оцет, гірчиця, хрін, гіркий перець) і пряна їжа. Цінність продуктів тваринного походження (молоко і молочні продукти, м’ясо, м’ясні вироби та субпродукти, риба, яйця)
полягає насамперед у тому, що вони є джерелами повноцінних легкозасвоюваних білків, а так само цілої низки вітамінів, мінеральних речовин. Цінність продуктів рослинного походження полягає в їх багатстві на різноманітні вуглеводи, адже вони є найважливіший джерелом вітамінів, особливо аскорбінової кислоти і рутини, вітаміну Е і багатьох інших корисних речовин. З-поміж продуктів тваринного походження важливе місце належить молоку і молочним продуктам. Діти у віці 3-4 років мають отримувати щодня не менше ніж 0,5 л молока, зокрема кисломолочні продукти (з урахуванням молока, що використовують на каші або інші молочні страви). До високобілкових молочних продуктів належать: свіжий сир, сирна паста, дитячі сирні сирки, тверді сири. З-поміж молочних продуктів, багатих на жир, особливо корисними для дітей є вершки і сметана, що можуть використовуватися для заправки супів і салатів, зокрема як підлива до сирників і вареників. Сир, вершки, сметана і сир, на відміну молока і кисломолочних продуктів, що мають щодня включатися в раціон дітей, можна використовувати через один-два дні, але відповідно в більшому кількості. З-поміж м’ясних страв перевагу віддають яловичині й телятині, можна використовувати м’ясо курей, курчат, індички, кролика, субпродукти — печінку, язик; нежирну свинину, молоду нежирну баранину. М’ясо та субпродукти є найціннішим джерелом білка, легкозасвоюваного заліза і низки вітамінів групи В. Крім того, з м’ясних продуктів можна вживати молочні сосиски та варені ковбаси. Але щодня годувати дитину сосисками і ковбасою не можна! Сосиски можна давати дітям 1 раз на 10-14 днів. Не частіше! Дуже корисним продуктом є риба. Слід використовувати нежирні сорти морських і річкових риб — судак, тріску, морський окунь. У меню дітей м’ясо або риба включають щодня. Протягом 4-5 днів дитині можна готувати страви з м’яса і 2-3 дні — з риби. До м’ясних і рибних страв як гарнір доцільно пропонувати не макаронні вироби, а овочі у вигляді відвареної картоплі або пюре (картопляне, бурякове, морквяне), тушкованої капусти, зеленого горошку. До курей краще подавати рис, картопляне пюре. М’ясо з овочевим гарніром засвоюється краще. Добре застосовувати комбіновані гарніри.
Велике значення в харчуванні дітей мають яйця. Однак, незважаючи на корисність яєць, в їжі дитини зловживати ними не можна, оскільки вони здатні спричинити алергічні реакції. Яйця використовують тільки круто зварені або у вигляді різних страв: омлет, салати з яйцем, сирники тощо. З-поміж жирових продуктів рекомендується вершкове масло й соняшникову, кукурудзяну, оливкову, соєву олію. Їх краще використовувати в натуральному вигляді: вершкове масло — в бутербродах і готових стравах (кашах, пюре), а олію — у вінегретах, салатах, готових овочевих стравах. Хліб і хлібобулочні вироби є обов’язковою складовою щоденного раціону дитини. Білка в ньому міститься значно менше, ніж вуглеводів. Найбільш корисний хліб із житнього борошна та пшеничного грубого помелу. Крупи і макаронні вироби так само становлять основне джерело вуглеводів і менше — білків. У харчуванні дошкільнят використовують рис, гречку, вівсяну кашу і манну крупу. Цукор і кондитерські вироби обов’язково входять у раціон дітей, рекомендовано давати печиво, вафлі, пастилу, мармелад, фруктову карамель, варення, джем, повидло і мед. Шоколад і шоколадні цукерки підвищують збудливість нервової системи, можуть спричинити алергію. Дітям до 3 років вживати шоколад небажано. Фрукти, ягоди, овочі та зелень є обов’язковою складовою дитячого харчування. У харчуванні дітей корисно використовувати всі сезонні фрукти, ягоди, овочі та зелень у натуральному вигляді, а так само у вигляді соків і пюре. У раціоні харчування щодня мають бути салати зі свіжих овочів: капусти, моркви, зеленої цибулі, огірків, томатів та ін.
Питний режим
У зв’язку з природними втратами води через нирки, шкіру і з повітрям, що видихається, баланс води в організмі має постійно поповнюватися за рахунок рідини, що міститься в їжі, і пиття звичайної рідини — води, чаю, морсу тощо. У дітей через їх високу рухливість втрати води дуже відчутні, тому їх не можна обмежувати в питті. Але компенсувати брак рідини солодкими напоями не слід, адже це призводить до пригнічення апетиту. Не можна давати багато пити води під час їжі. В інтервалах між вживанням їжі вода має бути доступна для дітей. Зазвичай дають кип’ячену воду, остуджену до кімнатної температури, столову мінеральну воду без газу або слабо заварений чай.
Пам’ятка щодо видів вітамінів у дитячому харчуванні та їхніх функцій в організмі
ЖИРОРОЗЧИННІ ВІТАМІНИ Вітамін А Вітамін А відіграє важливу роль у процесах росту і репродукції, диференціюванні епітеліальної і кісткової тканин, підтримці імунітету і зору. Дефіцит вітаміну А призводить до порушення темнової адаптації («куряча сліпота» чи гемералогія), ороговіння шкіри; знижує стійкість до інфекцій. Вітамін D (кальциферол) Основні функції вітаміну D пов’язані з підтримкою гомеостазу кальцію і фосфору, процесів мінералізації кісткової тканини. Дефіцит вітаміну D призводить до порушень обміну кальцію і фосфору у кістках, посиленню де мінералізації кісткової тканини, внаслідок чого підвищується ризик розвитку остеопорозу. Впливає на диференціювання клітин епітеліальної, кісткової, кровотворної та імунної систем. Вітамін Е Вітамін Е представлений групою токоферолів з антиоксидантними властивостями. Є універсальним стабілізатором клітинних мембран; необхідний для функціонування статевих залоз, серцевого м’яза. У разі дефіциту вітаміну Е спостерігається гемоліз еритроцитів, неврологічні порушення. Вітамін К Метаболічна роль вітаміну К обумовлена його участю у модифікації низки білків загортальної системи крові і кісткової тканини. Дефіцит вітаміну К призводить до збільшення часу згортання крові, низького протромбіну у крові.
ВОДОРОЗЧИННІ ВІТАМІНИ Вітамін В1 (тіамін) Тіамін у формі утвореного з нього тіаміндифосфату входить до складу найважливіших ферментів вуглеводного й енергетичного обміну, що забезпечують організм енергією та пластичними речовинами, а також метаболізму розгалужених амінокислот. Дефіцит цього вітаміну призводить до серйозних порушень нервової, сердцево-судинної, ендокринної систем, системи травлення. Вітамін В2 Рибофлавін у формі коферментів бере участь в окисно-відновних реакціях, сприяє підвищенню темнової адаптації і сприйнятливості кольору зоровим аналізатором. Дефіцит вітаміну В2 супроводжується погіршенням стану шкіри, слизових оболонок, світлового та сутінкового зору. Вітамін В6 (піридоксин) Піридоксин у формі своїх коферментів бере участь у перетвореннях амінокислот, метаболізмі триптофану, ліпідів і нуклеїнових кислот, підтримці імунної відповіді, процесах гальмування та збудження у центральній нервовій системі, сприяє нормальному формуванню еритроцитів, стимулює утворення гемоглобіну, сприяє підтримці нормального рівня гомо цистеїну в крові. Дефіцит вітаміну В6 супроводжується зниженням апетиту, порушенням стану шкіри, розвитком гомоцистеїнемії, анемії. Фолат (фолієва кислота) Фолат як кофермент бере участь у метаболізмі нуклеїнових кислот і амінокислот. Дефіцит фолату призводить до порушення синтезу нуклеїнових кислот і білка, внаслідок чого гальмується ріст і ділення клітин, особливо у швидкопроліферуючих тканинах: кістковий мозок, епітелій кишківника тощо. Між рівнем фолату, гомо цистеїну і ризиком виникнення серцево-судинних захворювань існує виражений зв'язок. Вітамін В12 (кобаламін) Вітамін В12 відіграє важливу роль у метаболізмі та перетвореннях амінокислот. Фотлат і кобаломін є взаємопов’язаними вітамінами, що беруть участь у кровотворенні. Дефіцит вітаміну В12 призводить до розвитку часткової або вторинної недостатності фолатів, а також анемії, лейкопенії, тробоцитопенії. Вітамін РР (ніацин) Ніацин як кофермент бере участь в окисно-відновних реакціях енергетичного метаболізму. Недостатнє споживання вітаміну РР супроводжується погіршенням стану шкіри, шлунково-кишкового тракту та нервової системи. Вітамін В5 (пантотенова кислота) Пантотенова кислота бере участь у білковому, жировому та вуглеводному обмінах, обміні холестерину, синтезі низки гормонів, гемоглобіну, сприяє всмоктуванню амінокислот і цукрів у кишківнику, підтримує фнкцію кори надниркових залоз. Дефіцит пантотенової кислоти може призвести до ураження шкіри і слизових оболонок. Вітамін Н або В7 (біотин) Біотин бере участь у синтезі жирів, глікогену, метаболізмі амінокислот. Регулює роботу нервової системи, зокрема впливає на нервово-трофічну функцію. Дефіцит цього вітаміну може призвести до дерматиту, випадіння волосся
Пам’ятка для батьків
Режим харчування дитини вдома
Раціональний режим харчування сприяє зміцненню імунітету дитячого організму, нормальному росту та розвитку дитини. Такий режим харчування передбачає суворе дотримання часу прийомів їжі. Меню домашнього харчування має бути збалансованим та містити достатню кількістю білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин, вітамінів, що сповна забезпечують енергетичні витрати дитячого організму.
Привчайте дитину: ü перед прийомом їжі обов’язково мити руки з милом, витирати їх індивідуальним рушником, самостійно сідати на стілець та підсовувати його до столу; ü під час прийому їжі охайно вживати тверду їжу; відламувати хліб маленькими шматочками, заїдати його рідкою їжею (суп, борщ тощо); самостійно їсти ложкою з тарілки, пити з чашки; не обливатись; ü після прийому їжі користуватися серветкою, вставати зі стільця.
Якщо дитина харчується у дитячому садку, відкоригуйте режим харчування вдома, урахувавши поживну цінність їжі, що подається у дошкільному закладі, та часи прийому їжі. Формуйте у дитини культурно-гігієнічні навички під час вживання їжі. Навчайте малюка підтримувати чистоту навколо себе, бути охайним. Обговорюйте з дитиною правила розпорядку, пояснюйте їй, що і як треба робити. При цьому важливо виховувати у дитини культуру поведінки, розвивати мовлення, вміння орієнтуватися у навколишньому світі: ü привчати розуміти призначення й основні якості предметів побуту, називати їх (тарілка велика, маленька, глибока, мілка тощо), вчити розуміти і називати дії з предметами (з чашки п’ють, ложкою їдять тощо); ü виховувати слухняність, пошану до дорослих; ü заохочувати висловлювати прохання; ü навчати словам ввічливості.
Подбайте про те, щоб посуд, з якого їсть дитина, завжди був чисто вимитим, їжа свіжою, щойно приготованою. Свіжі овочі та фрукти перед вживанням обдавайте окропом для знищення патогенних мікроорганізмів. У разі епідемії гострих кишкових інфекцій чи грипу обов’язково дотримуйтеся порад санітарно-епідеміологічних станцій.
Майстер – клас з організації харчування – відмінна « школа – майстерності » для всіх учасників освітнього процесу
З метою оптимальної організації харчування дітей, в ДНЗ впродовж лютого поточного року проведено серію занять майстер – класу . Захід проводила адміністрація. В роботі майстер – класу брали учать медичні сестри, працівники харчоблоку, помічники вихователів та вихователі. До уваги учасників були різноманітні аспекти організації харчування, цієї вкрай важливої ланки роботи дошкільного закладу. Напрацювання « майстер – класу » сприяли підвищенню рівня надання освітніх послуг, зробити дітям сам процес приймання їжі не лише корисним, але й приємним.
|
